наймит
11наймит — Syn: наемник …
12наймит — а, ч. 1) Робітник, що працює за наймом у приватного власника, підприємця; батрак. 2) перен., зневажл. Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів …
13наймит — [на/ймиет] та, м. (на) тов і/ т і, мн. тие, т іў …
14наймит — а; м. 1. Устар. Тот, кто нанят для выполнения какой л. работы, каких л. обязанностей; наёмный работник. Быть наймитом у хозяина. 2. кого чего или с опр. Пренебр. = Наёмник (3 зн.). Продажный н. ◁ Наймитка, и; мн. род. ток, дат. ткам; ж.… …
15наймит — а; м. см. тж. наймитка, наймитский 1) устар. Тот, кто нанят для выполнения какой л. работы, каких л. обязанностей; наёмный работник. Быть наймитом у хозяина. 2) кого чего или с опр. пренебр. = наёмник 3) Пр …
16наймит — (той, хто працював у наймах), найманець; робітник (той, хто працював за наймом у приватного власника); строкар, строковик (у сільському господарстві) Пор. слуга 1) …
17наймит — іменник чоловічого роду, істота …
18наймит — найм/ит/ …
19наймитівський — а, е, рідко. Те саме, що наймитський …
20Боец (наймит) — участник судебного поединка (поля) в XIII XVI вв.; представитель одной из сторон …
